Українська музика

МИСТЕЦЬКИЙ ВИМІР ЖИТТЄТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ВІОЛОНЧЕЛІСТА ОЛЕКСАНДРА ТИЩЕНКА (ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

Ніна Орестівна Дика — Thu, 14 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті в контексті сучасного історичного мистецького простору висвітлюється діяльність знаного українського віолончеліста Олександра Дмитровича Тищенка (1923–1997). Досліджується вплив мистецько-педагогічного середовища другої половини ХХ століття на розвиток творчої особистості музиканта, формування його світоглядних позицій, опанування, спадкоємність історично обумовлених виконавсько-педагогічних традицій і відкритість до мистецьких викликів часу. Зауважимо, що діяльність Олександра Дмитровича спеціально не досліджувалася. Методологія роботи ґрунтується на емпіричному методі дослідження, що поєднує вивчення архівних документів, афіш, фотодокументів, спогади учнів, колег, інтерв’ю, а також опис, порівняння та узагальнення, творячи своєрідний літопис, що засвідчує, доповнює та збагачує цілісну картину епохи, у якій жив і творив О. Д. Тищенко. Значну увагу приділено висвітленню культурного середовища, у якому музикант гармонійно поєднував концертне життя (музикування в складі симфонічних оркестрів Оперного театру та балету і філармонії (Харків, Львів), камерно-інструментальних ансамблів (тріо, квартети, квінтети, секстети). Особлива увага приділена ініціативам і здобуткам О. Д. Тищенка-педагога. Стверджується визначальна роль О. Тищенка – багаторічного директора (1960–1972) Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату імені Соломії Крушельницької. Результати, отримані за допомогою запропонованих методів, можуть бути цікавими для музикантів-фахівців, а в подальшому стати основою для теоретичного осмислення та стимулом, здатним впливати на процеси розвою української педагогічно-виконавської діяльності в Україні та зарубіжжі. Наукова новизна дослідження полягає у фіксуванні та комплексному висвітленні життєтворчості Олександра Тищенка в контексті культурно-мистецького життя України другої половини ХХ століття.

ПРОБЛЕМИ ВИКОНАННЯ ТВОРІВ СТАНІСЛАВА ЛЮДКЕВИЧА ДЛЯ ФОРТЕПІАННОГО ДУЕТУ

Наталя Богданівна Зубко — Thu, 14 Dec 2023 00:00:00 +0200

Творчість С. Людкевича для фортепіанного дуету до цього часу залишалася поза увагою дослідників та виконавців. Частина творів цього жанру досі залишається неопублікованою, зокрема два твори під назвою «Чабарашки». Мета цієї статті – висвітлити виконавські проблеми інтерпретації творів С. Людкевича для фортепіано в 4 руки в контексті стилю композитора. У статті розглянуто світоглядні погляди композитора на прикладі фортепіанної дуетної творчості. Простежено тяжіння композитора до симфонізації музичного полотна, міфотворення зі збереженням національних рис музичної мови, прагнення об’єднати вічні ідеали краси, добра та гармонії. Узагальнено стилістичні риси композитора щодо тематизму, образного драматизму, тематики боротьби, звитяг та перемоги. У статті проаналізовано твори композитора для фортепіано в 4 руки, написані для студентів із дидактичною метою: «Швачка-марш», Січовий марш «Ой ішли наші славні запорожці», «Чабарашки № 3». Також тут подано аналіз великих полотен, написаних у жанрі фортепіанного дуету: марш «Під мурами Єрихону», «Чабарашки № 2», «Меланхолійний вальс». У статті проаналізовано форму кожного з творів та їх образний зміст, описано виконавські труднощі, подано методичні рекомендації до опрацювання та інтерпретації кожного з них. Апробація в концертних програмах усіх творів для фортепіано в 4 руки авторкою даної статті, як учасницею дуету Dovhan & Zubko Piano Duo, дає можливість стверджувати, що віднайдені в архіві композитора рукописи творів для фортепіанного дуету, а також фортепіанно-дуетна спадщина С. Людкевича в цілості, може впевнено займати місце в репертуарах виконавців та концертних інституцій. Рекомендації, наведені в статті, є результатом власної піаністично-виконавської практики дослідниці та можуть бути орієнтиром для опрацювання творів С. Людкевича для фортепіано в 4 руки студентами, педагогами та професійними фортепіанними дуетами.

МУЗИЧНЕ ПРОЧИТАННЯ ПОЕЗІЇ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО В ХОРОВІЙ ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ ЛАСТОВЕЦЬКОГО

Зоряна Миколаївна Ластовецька-Соланська — Thu, 14 Dec 2023 00:00:00 +0200

Мета статті – проаналізувати специфіку музичної інтерпретації поезії Максима Рильського в хоровому доробку сучасного українського композитора Миколи Ластовецького. Наукова новизна полягає в тому, що вивчення особливостей музичного прочитання віршів М. Рильського у творчості М. Ластовецького в дослідницькому дискурсі здійснюється вперше. Висновки. Хорова творчість М. Ластовецького відзначається жанрово-стильовим розмаїттям, органічним співвідношенням музичного тексту та вербального компонента, уважним ставленням до поетичних смислових домінант у площині музичної інтонації та засобів музичної виразності. З’ясовано, що композитор омузикалив поезію низки українських поетів (Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, В. Романюка, П. Перебийноса та ін.), об’єднавши їх у збірники на зразок «поетичних монохрестоматій». Доведено, що смислові домінанти поетичного тексту М. Рильського отримали переконливе художнє перевтілення засобами хорового звучання у творчості М. Ластовецького в збірнику «Поетика», який уміщує двадцять два твори, укладені в п’ять розділів-циклів: «Поетика», «Три поетично-музичні присвяти», «Як не любити…», «Меланхолії» та «Козак Мамай. Хоровий триптих-концерт». Наділені особливостями музичного прочитання, вони різняться за тематикою, поетично-образною сферою почуттів, жанрово-стильовими особливостями, засобами музичної виразності тощо. Зазначено, що семантику поетичного слова М. Рильського композитор перевтілив у звучанні мішаного хорового складу a caрpella. Виявлено, що мистця найбільше інспірували поезії лірико-елегійної, любовної, історичної тематики, також філософсько-інтимні рефлексії поета та вірші із зображенням образів природи. Композитор звернувся до поезій М. Рильського, написаних у різні періоди його творчості. Загалом інтерпретація М. Ластовецьким віршованого слова відзначається тонким проникненням у образно-художнє мислення поета, синергією музично-вербальної художньої реалізації.

РОЛЬ ІТАЛІЙСЬКОГО РЕПЕРТУАРУ В РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ОПЕРНОГО ВИКОНАВСТВА В КИТАЇ

Цян Лі — Thu, 14 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті аналізуються процеси формування та розвитку класичного оперного виконавського мистецтва в Китаї в другій половині ХХ–ХХІ ст. Цей період характеризується складною соціально-політичною ситуацією в країні, яка прямо вплинула на культуру та мистецтво. З одного боку, різка зміна векторів внутрішньої та зовнішньої політики Китаю відбилась на стані культури та освіти, з іншого – втрата потенціальних можливостей у часи Культурної революції, що загальмувала розвиток суспільства, зустріла опір серед митців, які зберегли свої ідеї, досвід для майбутніх поколінь. До таких діячів належить провідний вокальний педагог Чжоу Сяоянь, вона виховала перші покоління китайських вокалістів, які здобули міжнародне визнання. Мета статті полягає у виявленні закономірностей розвитку оперного виконавського мистецтва зазначеного періоду та ролі італійської опери ХІХ століття, яка є провідною в репертуарі сучасних китайських оперних театрів. Новизна дослідження полягає в тому, що вперше систематизується італійський оперний репертуар у провідних оперних театрах Китаю: Центрі стажування молодих оперних співаків імені Чжоу Сяоянь при Шанхайській консерваторії, Національному оперному театрі Китаю, Національному центрі виконавських мистецтв, оперному театрі Гуанчжоу, Шанхайському оперному театрі. Методи дослідження. У статті використовується історичний метод, метод культурологічного аналізу, системний підхід в аналізі сучасного репертуару китайських оперних театрів. Сучасний стан оперного виконавського мистецтва в Китаї перебуває на своєму підйомі, починаючи з 80-х років, кожний наступний період характеризується появою нового культурного центру, розширенням та зміцненням міжнародних зв’язків, ростом популярності китайських культурних платформ для солістів та колективів із різних країн світу.

МУЗИЧНИЙ ПРОФЕСІОНАЛІЗМ У ФОКУСІ ДОСЛІДЖЕНЬ ІВАНА ФРАНКА

Остап Іванович Майчик — Thu, 14 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті розглянуто науково-критичні здобутки І. Франка, дотичні до висвітлення проблеми музичного професіоналізму – композиторського, музикознавчого й частково виконавського. Метою статті є виявлення та систематизація векторів міркувань І. Франка про музичний професіоналізм, представлений ним необхідним рушієм розвитку національної музичної культури. Судження Франка про цю істотну на той час проблему актуалізуються не лише у зв’язку з їх історичним значенням у сфері музичної журналістики, а також із конкретним внеском до піднесення фаховості українських музикантів. Вказано на чинники, що сприяли виробленню власного Франкового погляду на цю сферу, якими стали його фольклористична діяльність (як носія, дослідника фольклору та наставника музикантів-фольклористів), спроби наукової обсервації духовнопісенної творчості, широкий кругозір ученого-універсала, спілкування з М. Лисенком і іншими композиторами й музикантами. Слушні зауваження нерідко перетиналися зі суперечностями, особливо щодо композиторів Д. Бортнянського та П. Бажанського, подекуди з похибками та справедливими застереженнями про шкоду від нестачі відповідної кваліфікації у ентузіастів. Не вважаючи самого себе досконалим знавцем музики, Франко постійно нагадував про потребу докладного аналізу, детальної дискусії з того чи іншого питання з боку компетентніших за себе людей. Франкові музично-критичні й наукові надбання стосувалися загальноукраїнської національної музичної школи. Це помітно на намірах показати спільні й відмінні стильові ознаки представників музичного мистецтва Галичини й Великої України, поєднати їх у прагненні творити самобутню українську культуру.

ПОСТМОДЕРНОВІ ТРОМБОНОВІ ТЕНДЕНЦІЇ: ВІД Л. БЕРІО ДО В. РУНЧАКА

Анатолій Володимирович Міненко — Thu, 14 Dec 2023 00:00:00 +0200

Метою роботи є дослідити розвиток і поширення європейської композиторської школи постмодерну на прикладі найбільш відомих і знакових творів для сольного тромбону від більш ранніх творів до сьогодення. Також досліджується зв’язок між європейською та українською тромбоновими композиторськими школами. Методологію дослідження складає компоративний метод, що дозволив на основі порівняльного аналізу відслідкувати зв’язки між тромбоновими творами. Історико-хронологічний підхід допомагає чітко вибудувати структуру від більш ранніх робіт до найновіших. Наукова новизна. Знаковий тромбоновий твір Sequenza V Л. Беріо добре відомий, докладно проаналізований і представлений у праці С. Демстера. Натомість творчість українського композитора В. Рунчака та його твору «Homo ludens VI, a pair of anecdotes on a well-known subject for trombone» є недослідженою. У статті осмислюємо цей геніальний твір і чітко сформульоване композиторське бачення сучасних постмодернових тромбонових тенденцій. Творчість В. Рунчака вимагає від музикознавців детальнішого вивчення і популяризації як зразок нової української тромбонової музики. Висновки. Розглянувши найвідоміші тромбонові твори епохи постмодерну, відзначаємо тенденцію до зменшення кількості експериментів і використання накопиченого досвіду минулого як фундаменту для побудови сучасних творів. Ідея розширення виразових засобів задля розширення виразових засобів відходить в минуле, на першому місці стоїть художній зміст та ідея самого твору. Термін «нетрадиційні виразові засоби» остаточно втрачає свою актуальність через занадто часте, як для такого формулювання, використання. Натомість з’являється необхідність освоєння цих виразових засобів (використання сурдин, флажолети, мультифоніка та інших) навіть на ранніх етапах навчання на інструменті, в тому числі й акторської гри – театральності.

ТВОРЧІСТЬ ВІА «СМЕРІЧКА» В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ПІСЕННО-ЕСТРАДНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.

Катерина Валеріївна Остапович — Thu, 14 Dec 2023 00:00:00 +0200

У статті висвітлено творчі аспекти мистецької діяльності вокально-інструментального ансамблю «Смерічка», проаналізовано його вплив на процеси розвитку пісенної естради України 70-х рр. ХХ ст. Ансамбль охарактеризовано як такий, який у переломні для української пісні часи зміг поєднати сучасне та традиційне, перевірені часом музичні форми та нові жанрово-стильові віяння. Творчість ВІА «Смерічка» стала одним із важливих елементів творення української естради нового типу, яка взяла курс на розвиток та популяризацію національних надбань і за допомогою керівника Л. Дутківскього та наявності відповідних творчих ресурсів стала цілісною мистецькою одиницею, що брала участь у процесах розвитку та становлення пісенно-естрадної культури України другої половини ХХ. ст. ВІА «Смерічка» належав до ансамблів, які спирались на національні фольклорні елементи та виконували твори українських авторів, тим самим популяризуючи їх. Він ввійшов в історію української естради як один із колективів нового етапу становлення вітчизняної пісні. Ансамбль поєднав народні мотиви, своєрідне трактування фольклору, новаторські ритми і на кшталт ліверпульських «TheBeatles» виконували пісні, які давали філософську оцінку тогочасним подіям та явищам та користувався надзвичайною популярністю у тогочасної молоді. Тематика творчості ансамблю ввібрала в себе традиційні та актуальні тенденції української пісенної естради: любов до рідного краю, оспівування чистих та глибоких почуттів і краси природи, висвітлення емоцій та почуттів простої української душі. Завдяки вплітанню елементів народнопісенного матеріалу у свою творчість звучання народної пісні у виконанні ВІА «Смерічка» набуло нового забарвлення, освіжило сприйняття фольклору людьми старшого покоління, а також стало привабливим для молодої аудиторї, в контексті залучення її до народних джерел. Більш випуклого та гострого звучання фольклору надавало багатоголосся, яке учасники гурту використовували дуже часто і яке доповнювалось звучанням (саундом) рок-музики, що робило композиції наближеними до європейських без втрати національної індивідуальності.

ЦИКЛ ДЛЯ ЛЮТНІ Й. С. БАХА «ПРЕЛЮДІЯ, ФУГА ТА АЛЕГРО» ES-DUR: ПЕРЕКЛАДЕННЯ ДЛЯ БАНДУРИ

Марта-Марґарета Володимирівна Сторонянська — Thu, 14 Dec 2023 00:00:00 +0200

Пропоноване дослідження присвячене проблемам перекладень лютневої музики для бандури творів далеких епох, зокрема, бароко. Робота над перекладеннями, насамперед, передбачає здійснення ґрунтовного аналізу музично-виражальних засобів, відтак виявлення особливостей музичної мови у пропонованому полотні. Подана послідовність основних параметрів, на які повинен опиратися автор перекладення у процесі роботи над твором. Домінуючими параметрами у цьому процесі вважаємо наступні: 1) ознайомитися з історією, обставинами створення твору; 2) вслухатися в твір оригіналу та проникнутися його настроєвим, художнім змістом; 3) виявити особливості формотворення, типи викладу, тощо; 4) залежно від епохи, звернути увагу на домінуючі виражальні засоби (мелодія, тембр, динаміка, агогіка, ритм та ін.); 5) за допомогою тембрових, виражальних особливостей інструменту, на який робиться перекладення (в даному випадку, бандури), створити твір якомога більш приближений до оригіналу. Здійснена спроба окреслити особливості перекладень з рідковживаного сьогодні інструменту – лютні – для іншого струнно-щипкового інструменту – бандури на прикладі циклічного твору Баха Прелюдія, Фуга та Алегро для лютні BWV 998. Прелюдія, Фуга та Алегро – це твір, в якому спостерігаємо поєднання гомофонно-гармонічних та поліфонічних способів викладу, що відповідає стильовим засадам бароко. Відзначено, що процес перекладення продемонстрував спільні та відмінні параметри при зверненні до частин циклу із різними типами викладу.

МЕТОДИЧНІ ПРИНЦИПИ КИТАЙСЬКОГО ПЕДАГОГА ДАНЬ ЧЖАОЇ НА ШЛЯХУ ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПІАНІСТІВ (НА ПРИКЛАДІ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «НОВІ ШЛЯХИ. БАЗОВИЙ ПІДРУЧНИК ДЛЯ ФОРТЕПІАНО»)

Ксі Фу — Thu, 14 Dec 2023 00:00:00 +0200

Стаття присвячена розгляду методичних принципів навчання гри на фортепіано китайського піаніста Дань Чжаої як одного з найуспішніших педагогів другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Здійснено детальний аналіз чотирьох томів навчального курсу «Нові шляхи. Базовий підручник для фортепіано», простежено шляхи поступового формування, засвоєння та практичного опрацювання прийомів та технік фортепіанної гри. Метою статті є виявлення педагогічно-методологічних засад курсу «Нові шляхи. Базовий підручник для фортепіано» Дань Чжаої, специфіки його авторського підходу до викладання фортепіано та особливостей формування виконавських вмінь та навиків майбутнього піаніста-виконавця. Навчальний курс «Нові шляхи. Базовий підручник для фортепіано» базується на багаторічному практичному досвіді головного редактора Дань Чжаої. Цінність підручника полягає у детальному опрацюванні кожного етапу навчання, науковому підході до відбору музичного матеріалу, комплексному підході до виховання особистості учня-піаніста. Пропоновані навчальні матеріали у курсі допомагають розвивати індивідуальні можливості учнів, їх таланти та вміння, дають можливість оволодівати професійними виконавськими навиками, технікою гри на фортепіано, знайомлять із основними засобами музичної виразності та структурою музичного твору. Педагогічні «успіхи» навчального курсу «Нові шляхи» основані на методичному виборі кожного кроку навчання, на створенні індивідуального плану навчання для учнів відповідно до їх здібностей. Методика розвитку навичок гри на фортепіано, запропонована Дань Чжаої в цьому виданні, спрямована на правильне формування виконавських вмінь учнів, поступове вивчення навчального матеріалу, практичне опанування технікою гри на фортепіано. Особлива увага в навчальному курсі зосереджена на використанні творів китайської національної музичної традиції, які допомагають учням-піаністам легко засвоювати теоретичний матеріал.

ІННОВАЦІЙНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ РЕПЕРТУАР ЮНОГО ПІАНІСТА КРІЗЬ ПРИЗМУ ТВОРЧОСТІ МИТЦЯ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ КОМПОЗИТОРСЬКОЇ ШКОЛИ ОЛЕКСАНДРА ІВАНЬКА

Ірина Олександрівна Цепух — Thu, 14 Dec 2023 00:00:00 +0200

Мета роботи. Актуалізувати інноваційні аспекти педагогічного репертуару юного піаніста в контексті формування й розвитку української репертуарної політики початкової фортепіанної виконавської школи через знайомство з творчістю митця Чернігівської композиторської школи Олександра Іванька. Методологія дослідження базується на системно-аналітичному та теоретичному методах. Наукова новизна полягає у відкритті широкому загалу інноваційного педагогічного репертуару, який становить творчий фортепіанний доробок Олександра Іванька, українського композитора Чернігівського регіону кінця ХХ – першої чверті ХХІ століть. Висновки. За результатами дослідження актуалізовано інноваційні аспекти педагогічного репертуару юного піаніста в контексті формування й розвитку української початкової фортепіанної виконавської школи. Через знайомство з творчістю митця Чернігівської композиторської школи Олександра Іванька встановлено, що важливо вивчати і вводити в репертуарний список учнів-початківців мистецьких шкіл України новітні сучасні збірки українських композиторів. Адже їх твори наділені притаманними національними образами та колоритними засобами виразності. Творчий доробок Олександра Іванька, митця Чернігівської композиторської школи кінця ХХ – першої чверті ХХІ століть несе національно-виражений характер і є унікальним.

ТВОРЧІ КОНТАКТИ ДМИТРА КОТКА З ПОЛЬСЬКИМИ МУЗИКАНТАМИ

Василь Мар’янович Чучман — Thu, 14 Dec 2023 00:00:00 +0200

Мета статті – сфокусувати увагу на творчих контактах українського хорового дириген- та та організатора хорів Дмитра Котка з польськими музикантами: Феліксом Нововєйським (Feliks Nowowiejski), Яном Кєпурою (Jan Kiepura), Болеславом Валлек-Валевським (Bolesław Wallek-Walewski), Адамом Вєнявським (Adam Wieniawski). Відгуки вищезазначених польських митців, а також рецензії авторитетних музичних критиків: Альфреда Єндля (Alfred Jendl), Хенрика Абте (Henryk Apte), Альфреда Пльона (Alfred Plohn) сприяють об’єктивній оцінці мистецького феномена хорів Д. Котка, а також виявляють предметну основу і характер комунікації між музикантами – представниками різних національних культур і мистецьких шкіл. Об’єктивне висвітлення подій і фактів, пов’язаних з творчими контактами українців та поляків в царині хорової творчості в міжвоєнний період, є важливим і актуальним аспектом дослідження українсько-польських взаємин, слугуючих культурній співпраці та взаєморозумінню. Джерельною базою статті виступають письмові спогади співаків хорів Д. Котка та публікації тогочасної польської преси. Для їх опрацювання застосовано комплекс методів: джерелознавчий, дослідницько-пошуковий, біографічний, аналітичний, музикознавчий, культурологічний. Елементами наукової новизни є фокусування на творчій діяльності Д. Котка в контексті українсько-польського міжкультурного діалогу, а також дослідницько-пошукова складова дослідження – у списку літератури подано активні посилання до пресових публікацій, розміщених на офіційних сайтах відповідних періодичних видань. Висновки. Творчі контакти Д. Котка з польськими музикантами відбувалися переважно у формі короткотривалих зустрічей, які подекуди переходили в особисте знайомство і подальшу творчу співпрацю, що набувала характеру конструктивного міжкультурного діалогу в контексті хорової концертно-виконавської діяльності. Основою такого діалогу був якісний мистецький продукт, який диригентові і хористам вдалося створити на основі творів української національної хорової спадщини. Незважаючи на складні суспільно-історичні обставини, Д. Коткові вдалося створити на території Польської держави український хор, який репрезентував українське хорове мистецтво, викликав позитивний резонанс в соціокультурному середовищі та отримав високу оцінку в музично-професійних колах. Хори Д. Котка виконували важливу місію міжкультурної дипломатії і, головне, популяризували українську ідею завдяки високим мистецьким надбанням національної хорової культури.

ВІДРОДЖЕННЯ ГОРЯНСЬКОЇ ВІЄЛЛИ

Ірина Ярославівна Зінків — Thu, 14 Dec 2023 00:00:00 +0200

ВІДРОДЖЕННЯ ГОРЯНСЬКОЇ ВІЄЛЛИ

ЗНАКОВІ МУЗИЧНІ ПОДІЇ ЦЬОГО РОКУ У ФОКУСІ МУЗИЧНОЇ КРИТИКИ

Любов Олександрівна Кияновська — Thu, 14 Dec 2023 00:00:00 +0200

ЗНАКОВІ МУЗИЧНІ ПОДІЇ ЦЬОГО РОКУ У ФОКУСІ МУЗИЧНОЇ КРИТИКИ

МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ СУЧАСНОЇ МУЗИКИ «КОНТРАСТИ» 2023 РОКУ: ОГЛЯД-РЕФЛЕКСІЯ

Марія Левкович — Thu, 14 Dec 2023 00:00:00 +0200

МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ СУЧАСНОЇ МУЗИКИ «КОНТРАСТИ»
2023 РОКУ: ОГЛЯД-РЕФЛЕКСІЯ

ТЕМИ ТА ІДЕЇ INTERNATIONAL SYMPOSIUM ON PERFORMANCE SCIENCE 2023

Лілія Йосипівна Назар-Шевчук — Thu, 14 Dec 2023 00:00:00 +0200

ТЕМИ ТА ІДЕЇ INTERNATIONAL SYMPOSIUM ON PERFORMANCE SCIENCE 2023